Орфографічний словник української мови. 2005.
докидати — див. докидати I … Український тлумачний словник
докиданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докидати … Український тлумачний словник
докинути — див. докидати II … Український тлумачний словник
допліскувати — ую, уєш, недок., доплесну/ти, ну/, не/ш, док. Хлюпаючи, докидати, бризкаючи, воду, рідину і т. ін. до якого небудь місця … Український тлумачний словник
дошпурювати — юю, юєш, недок., дошпурля/ти, я/ю, я/єш і дошпурну/ти, ну/, не/ш, док., перех., розм. Докидати до якого небудь місця … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
уставляти — 1) = вставляти, уставити, вставити (закріплювати в чому н.), у[в]правляти, у[в]правити 2) = вставляти, уставити … Словник синонімів української мови
гіцувати — цую, Пр. 1. Розжарювати залізо до гіцу , до білого. 2. Пустити сильний вогонь на м ясо, що вудиться. 3. Докидати кам яне вугілля в розжарену піч … Словник лемківскої говірки
